Личный кабинет
ЭСЦИТАМ АСИНО табл. 20 мг №30
rx
Код товара: 440136
Производитель: Фарма Старт (Украина, Киев)
5 900,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 17.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Экиты Асзино
Escitam ацино.
Место хранения:
Активный ингредиент : ascitalopram;
1 таблетка содержит оксалатные эпоментаправы (12,775 мг или 25,55 мг) в переносе 10 мг или 20 мг до 20 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, натрий кроскаррелоз, гидроксипропилметилцеллюлоза (гипромелоз), коллоидный диоксид кремния, тальк, стеарат магния;
Опадри II Белая оболочка: поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль (макрогол), тальк.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 10 мг: круглые формы туберкулеза с двухслойной поверхностью, покрытой пленкой оболочкой белого цвета, с рисом;
Таблетки 20 мг: Ts круглой формы с двумя шваброй поверхностью покрыты пленкой оболочкой белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Антидепрессанты. Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). ATH код N06A B10.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика . Эсциталпрам является антидепрессантом, селективный ингибитор повторного захвата серотонина, вызывающий клинические и фармакологические последствия препарата. Он имеет высокую аффинность с основным связующим элементом и рядом с соседним элементом серотонина конвейера и имеет очень слабую способность связываться с рядом рецепторов, включая серотонин 5-HT 1A -, 5-HT 2 рецепторы, дофамин D 1 - и D 2 рецепторы, α 1 -, α 2 -, β-адренергические рецепторы, гистамин H 1 -, M-холинорецепторы, бензодиазепин и опиационные рецепторы.
Ингибирование поршневого 5-HT серотонина является лишь вероятным механизмом действия, который может объяснить фармакологические и клинические эффекты эпоментапрам.
Фармакокинетика. Поглощение практически завершено и не зависит от еды. Максимальная концентрация плазмы крови достигается через 4 часа после приема. Биодоступность эстропрама составляет приблизительно 80%. Видимый объем распределения (VD, β / f) после перорального введения составляет от 12 до 26 л / кг.
Связывание эпокрама и его основных метаболитов с белками крови составляет менее 80%.
В печени образуются метаболиты, которые обезвоживают и распространены и являются фармакологически активными. Азот также может быть окислен на метаболите N-оксида.
В качестве метаболитов, а начальное соединение частично выводится в виде глюкуронидов.
После нескольких приложений средняя концентрация демертила и дидэмэтилметаболитов обычно соответственно составляет 28-31%, а <5% от концентрации эпоментапрам. БИОТРАНСФОРМАЦИЯ ЭСТЕМЕНИПРОМАМ В ДЕМЕТИЛИРОВАННОМ МЕТАБОЛИТЕ происходит, главным образом цитохром CYP2C19. Можно незначительное участвовать в процессе Isoenzymes cyp3a4 и cyp2d6. Half-Life (T 1/2 ) препарата составляет примерно 30 часов. Оформление (CL Oral ) с пероральным введением составляет приблизительно 0,6 л / мин. В основных метаболитах период полураспада дольше. Escitalopram и его основные метаболиты удаляются печенью (метаболическим путем) и почками. Большая часть дозы выводится в виде метаболитов с мочой. Кинетика эпоментапрамского линейного. Концентрация равновесия достигается примерно в 1 неделю. Средняя концентрация равновесия 50 нмоль / л (от 20 до 125 нмоль / л) достигается с суточной дозой 10 мг.
У пожилых пациентов (от 65 лет) эсциталопрам отображается медленнее, чем молодые пациенты. Экспозиция системы (AUC) у пожилых людей на 50% выше, чем молодые здоровые добровольцы.
У пациентов с нарушением печени печени функция света или умеренной тяжести (классы A и B.
У пациентов с уменьшенной функцией почек (CL CR 10-53 мл / мин), при использовании рацемического циталопрама был более длительный период полураспада и немного большего воздействия. Концентрация метаболитов плазмы не исследована, но может быть повышена.
Пациенты со слабой метаболической функцией CYP2C19 имели вдвое больше высоких концентраций плазменной эситомпрамы, чем пациенты с нормальной функцией CYP2C19. Значительные изменения в воздействии с пониженной функцией CYP2D6 не были отмечены.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение больших депрессивных эпизодов, расстройств паники с агорафобией или без без него, расстройств социальной тревоги (социальная фобия), генерализованные расстройства тревоги, обсессивно-компульсивные расстройства.
Противопоказания .
Повышенная чувствительность к источнику для эпокрама или других компонентов препарата; Одновременное лечение с неисполнительными несуществующими ингибиторами моноаминовой оксидазы (ингибиторы МАО), поскольку существует риск развития синдрома серотонина, который проявляется возбуждением, трером, гипертермией. Расширение интервала QT или врожденного длинного квадрата QT. Одновременное использование с лекарствами, которые расширяют интервал QT и с пимозидом.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Фармакодинамические взаимодействия.
Противопоказанные комбинации.
Неэлектрические необратимые ингибиторы MAO. Сообщили о случаях серьезных реакций у пациентов, которые предприняли SZSS в сочетании с неселективным IMAO, и пациентами, которые только что закончили лечение SISCS и начали получать IMAO. В некоторых случаях синдром серотонина разработал. Сочетание эфирных условий с неселективным необратимым IMAO противопоказана. Лечение эсцитальнопрамом должно начаться через 14 дней после отмены необратимого IMAO. Лечение небирательными нерегулярными изображениями должно начинаться не ранее, чем через 7 дней после остановки приема эпоментапрам.
Пимозид. Из-за взаимодействия эфирправления с низкими дозами пимозида и усиления побочных эффектов последнего одновременного применения противопоказаны.
Расширение интервала QT. Фармакокинетические и фармакодинамические исследования эпокрапрама в сочетании с другими препаратами, которые расширяют интервал QT. Невозможно исключить совместный эффект экструментапрам и этих лекарств. Следовательно, одновременное использование эсциталопрама с препаратами, которые продлевают интервал QT, такие как антиаритмические препараты класса Ia и III, антипсихотики (например, производные фенотиазина, пимозид, галоперидол), трициклические антидепрессанты, некоторые антимикробные препараты (например, спарфлосацин, моксифлоксацин , эритромицин IV, пентамидин, противомаларию, в частности галоэфир), определенные антигистамины (астемизол, мисоластин) противопоказаны.
Комбинации, которые требуют осторожности.
Реверсивный селективный ингибитор MAO типа A (моклобемид). В результате риска развития синдрома серотонина сочетание эпокрапрама с ингибитором типа А, такой как моклобемид, противопоказан. Если доказана необходимость в этой комбинации, минимальные рекомендуемые дозы с тщательным клиническим мониторингом должны быть предписаны.
Антибиотический линзолид не рекомендуется назначать пациентам, принимающим Accitalopram. Если такая комбинация определена, лечение начинается минимальная рекомендуемая доза с обязательным тщательным клиническим мониторингом.
Селегилина. Сочетание с селегилиным (необратимым ингибитором Mao Type B) требует ухода из-за риска синдрома серотонина. Существует безопасное сочетание селегилина в дозе до 10 мг в сутки с рацемическим циталопрамом.
Серотонергические средства. Одновременное использование с серотонергическими препаратами (например, с трамадолом, суматриптом и другими триптанами) может привести к развитию синдрома серотонина.
Означает, что уменьшает судорожный порог. SZSS может уменьшить судорожный порог. Предупреждение рекомендуется для одновременного использования лекарств, которые уменьшают судебный порог, такие как антидепрессанты (трициклические, грецкие), нейролептики (фенотиазины, тиоксанцы, бутирофеноны), мефлохин, бупропион и трамадол.
Литий, триптофан. Поскольку есть случаи улучшения действия в совместимом применении SZZS и лития или триптофана, рекомендуется одновременно назначать эти препараты.
Гиперикум. Одновременное использование SISS и растениевых агентов, содержащих зверь, может привести к повышению частоты побочных реакций.
Антикоагулянты. Можно изменить эффекты пероральных антикоагулянтов в результате одновременного использования с Accitalopram. Пациенты, принимающие пероральные антикоагулянты, должны быть тщательно контролировать систему коагуляции крови до и после использования эпоментапрам.
Одновременное использование нестероидных противовоспалительных агентов может увеличить наклон к кровотечению.
Алкоголь. Эсциталопрам не вступает в фармакодинамическое или фармакокинетическое взаимодействие с алкоголем. Однако, как с другими психотропными препаратами, комбинация алкоголя нежелательна.
Фармакокинетические взаимодействия.
Влияние других средств на фармакокинетику экструментапрам.
Метаболизм эфирпрам в основном опосредован CYP2C19. Кроме того, ферменты CYP3A4 и CYP2D6 могут участвовать в метаболизме, хотя и меньше. Частичный катализатор для метаболизма основного метаболита S-DCT (деметилированный эпостепрам) представляет собой фермент CYP2D6.
Совместимое введение эфирной эфирной и омепразола 30 мг 1 раз в день (ингибитор CYP2C19) приводит к умеренному (около 50%) повышению концентрации эстакатуропрама в плазме крови.
Совместимое введение Essentialopram и Cymethine составляет 400 мг 2 раза в день (умеренный общий фермент ингибитор фермента) примерно на 70% увеличивает концентрацию открытия в плазме крови.
Таким образом, при одновременном применении эфирной эпокрам с ингибиторами CYP2C19 (например, омепразол, эзомепразол, грипсксамин, ланзопразол, тиклопидин) или с циметинином должны быть осторожны. При одновременном использовании с вышеупомянутыми лекарственными средствами может возникнуть необходимость уменьшения дозы ациталопрама.
Влияние эпоментапрам на фармакокинетику других средств. Escitalopram - ингибитор фермента CYP2D6.
Предупреждение рекомендуется при использовании эфирправки с лекарственными средствами, метаболизированными в основном этим ферментом и иметь узкий терапевтический индекс, например, с флеконом, пропофенононом и метопрололом (в сердечной недостаточности), или с некоторыми способами, которые влияют на центральную нервную систему и метаболизируют в основном, влияют на центральную нервную систему. CYP2D6, например, такие антидепрессанты, такие как образование извинения, кломипрамина и нортрептин, такие антипсихотики, такие как рисперидон, тиоридазин и галоперидол. Возможная коррекция дозы.
Сочетание с измерительным или метопрололом привела к двум раз увеличению плазмы этих двух средств.
Внимание рекомендуется для одновременного использования с метаболизирующими препаратами CYP2C19.
Особенности приложения.
Следующие функции применения относятся к терапевтической группе селективных ингибиторов повторного захвата серотонина (SZZS).
Парадоксальное беспокойство. У некоторых пациентов с паническими расстройствами в начале лечения SISCS можно наблюдать беспокойство. Аналогичная парадоксальная реакция обычно исчезает в течение двух недель лечения. Чтобы уменьшить вероятность эксиологового эффекта, рекомендуются низкие исходные дозы.
Судорожные атаки. Необходимо отметить препарат, если пациент, судорожная атака впервые разработана или если атаки более частые (у пациентов с диагнозом эпилепсии). СИЧС следует избегать пациентов с нестабильной эпилепсией, а пациентам с контролируемым эпилепсией - обеспечить закрытие наблюдения.
Мания. Созс следует использовать с осторожностью лечить пациентов с мани / гипоманию в анамнезе. Когда маниакальное состояние грецких средств должно быть отменено.
Сахарный диабет. У пациентов с сахарным сахарным диабетом лечение SISC может изменить гликемический контроль (гипогликемия или гипергликемия). Дозировка инсулина и / или орального гипогликемического средства может потребовать коррекции.
Самоубийство, суицидальные мысли или клиническое ухудшение . Депрессия связана с риском суицидальных мыслей, самоконструкции и самоубийства. Этот риск существует до достижения устойчивой ремиссии. Поскольку улучшение состояния не может быть достигнуто в течение первых недель лечения или более, необходимо тщательно соблюдать пациентов для улучшения их состояния. Известно, что риск самоубийства может увеличиваться на ранних этапах восстановления.
Другие условия, в которых используются эситалопрам, также могут быть связаны с риском самоубийства. Кроме того, такие состояния могут быть сокорбитыми с большим депрессивным расстройством. Эти оговорки также относятся к лечению пациентов с другими психическими расстройствами.
Пациенты с историей суицидального поведения до начала лечения имеют самый высокий риск самоубийственных мыслей или самоубийственных попыток и требуют пыльного наблюдения во время лечения. Метаанализ исследования с использованием эфирной эфирпрам выявил повышенный риск развития самоубийства между пациентами в возрасте до 25 лет, что предприняло антидепрессанты по сравнению с теми, кто принимает плацебо. Бряковый надзор за высоким риском пациентов особенно необходим в начале лечения и при изменении дозы.
Пациенты и лица, которые заботятся о них, должны быть предупреждены о необходимости следить за любым ухудшением государства, самоубийства или мнения и необычные изменения в поведении, а также необходимость немедленного обращения к врачу в случае развития этих симптомов.
ALCOHEHESIS. Применение SZZS / SZSSN связано с развитием алкоголиза - состояние, характеризующееся неприятным обострением тревоги и необходимости двигаться и часто сопровождаться неспособностью сидеть или стоять в одном месте. Это состояние, скорее всего, в течение первых нескольких недель лечения. Увеличение дозы может ухудшить состояние пациентов, в которых развились такие симптомы.
Гипонатриемия. Гипонатриемия, возможно, связана с нарушением секреции антидиуретического гормона (ADG), на фоне приема SSZS, возникает редко и обычно исчезает после отмены терапии. SICKS должны быть предписаны с осторожностью к пациентам группы риска (летний возраст, присутствие цирроза печени или одновременное лечение с помощью гипонатриемии).
Кровоизлияния. При получении SZZS возможна разработка кровотечения кожи (Exhimoz и Purpur). Необходимо использовать пациентов с пациентами с пациентами, принимающими антикоагулянты и препараты, которые влияют на тромбоциты (например, атипичные антипсихотические агенты, фенотиазины, трициклические антидепрессанты, ацетилсалициловые кислоты и нестероидные противовоспалительные агенты, дипиридамоль и тиклопидин), а также пациентов с тенденцией к кровотечению.,
EST (электротерапия электромобиля). Клинический опыт одновременного использования SZZS и EST ограничен, поэтому рекомендуется предостережение.
Реверсивные селективные ингибиторы MAO A. Объедините ингибиторы Escitalopram и Mao типа A противопоказаны благодаря риску синдрома серотонина.
Синдром серотонина. Внимание рекомендуется для одновременного использования эфирной эфирпрам с лекарственными средствами, которые имеют серотонергические эффекты, такие как суматрипт или другие триптаны, трамадол и триптофан.
У пациентов принимает сизс одновременно с серотонергическими препаратами, в отдельных случаях синдром серотонина может развиться. Его развитие может указывать на сочетание таких симптомов, как применяется, тремор, миоклон, гипертермия. Если возникла эта ситуация, то Sizzs и серотонергические препараты должны срочно отменять и назначать симптоматическое лечение.
Гиперикум. Одновременное использование SISS и растениевых агентов, содержащих зверь, может привести к повышению частоты побочных реакций.
Симптомы отмены. Симптомы отмены в конце лечения, особенно острые, широко распространены. Известно, что в исследованиях в прекращении лечения побочные эффекты произошли примерно у 25% пациентов, которые взяли ациталопрам, а у 15% пациентов принимают плацебо. Риск симптомов может зависеть от нескольких факторов, в том числе От продолжительности и дозы дозы сокращения скорости. Головокружение, сенсорные нарушения (включая парестезию, ощущение шока), расстройства сна (включая бессонницу, яркие мечты), волнение или беспокойство, тошноту и / или рвоту, тремор, путаница, повышенные потливость, основное потоотделение, основное потоотделение, боль, диарея , расширенное сердцебиение, эмоциональная нестабильность, раздражительность и нарушение визуализации являются наиболее частыми реакциями. Конечно, эти симптомы - это легкий или средний вес, но у некоторых пациентов могут быть подходящие. Они обычно происходят в течение первых нескольких дней после прекращения лечения, но были очень редкие сообщения о подобных симптомах у пациентов, которые имеют случайно пропущенную дозу. Как правило, симптомы отмены пропускают в течение 2 недель, но некоторые пациенты могут длиться больше (2-3 месяца или более). Таким образом, рекомендуется, чтобы постепенное расторжение лечения ацитататататарум рекомендуется снижение дозы в течение нескольких недель или месяцев, в зависимости от состояния пациента.
Коронарные сердечные заболевания. Из-за ограничения клинического опыта предостерегается в случае употребления наркотиков с болезнями сердца коронарного сердца.
Расширение интервала QT. Виявлено, що есциталопрам спричиняє дозозалежне подовження інтервалу QT. Повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT та вентрикулярної аритмії, включаючи torsade de pointes, переважно у пацієнтів жіночої статі з гіпокаліємією або раніше існуючим подовженням інтервалу QT, або іншими серцевими захворюваннями.
Рекомендується з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з вираженою брадикардією або пацієнтам з нещодавно перенесеним гострим інфарктом міокарда чи некомпенсованою серцевою недостатністю. Електролітні розлади, такі як гіпокаліємія та гіпомагніємія, підвищують ризик виникнення злоякісних аритмій, і їх слід коригувати до початку лікування есциталопрамом.
У пацієнтів зі стабільним серцевим захворюванням до початку лікування слід переглянути ЕКГ. При виникненні ознак серцевої аритмії під час лікування есциталопрамом слід припинити терапію і зробити ЕКГ.
Закритокутова глаукома. СІЗЗС, у тому числі есциталопрам, можуть впливати на розмір зіниці.
Цей мідріатичний ефект потенційно може звузити кут ока, що, в свою чергу, може спричинити підвищення внутрішньоочного тиску та розвиток закритокутової глаукоми, особливо у схильних до цього пацієнтів. Тому есциталопрам слід застосовувати з обережністю пацієнтам із закритокутовою глаукомою або глаукомою в анамнезі.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Клінічні дані щодо застосування есциталопраму при лікуванні вагітних обмежені.
Есцитам ® Асіно протипоказаний вагітним, за винятком випадків, коли після ретельного розгляду всіх недоліків і переваг була чітко доведена необхідність призначення препарату. Рекомендується ретельне обстеження новонароджених, матері яких приймали препарат Есцитам ® Асіно протягом вагітності, особливо в третьому триместрі. Необхідно уникати раптового припинення застосування препарату в період вагітності.
У новонароджених, матері яких приймали СІЗЗС/СІЗЗСН на пізніх стадіях вагітності, можливе виникнення таких симптомів: респіраторний дистрес, ціаноз, апное, судоми, коливання температури тіла, проблеми під час годування, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія або гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, нервове збудження, дратівливість, апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі зі сном. Ці симптоми можуть розвинутися внаслідок як серотонінергічних ефектів, так і бути ознаками синдрому відміни. У більшості випадків прояви ускладнень виникають відразу або через незначний час (< 24 годин) після пологів.
Епідеміологічні дані показали, що застосування СІЗЗС вагітним може підвищувати ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (до 5 випадків на 1000 вагітних). У загальній популяції виникає від 1 до 2 випадків на 1000 вагітних.
Оскільки есциталопрам проникає в грудне молоко, протягом лікування не рекомендується годування груддю.
Фертильність. Деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми. Повідомлення про застосування деяких СІЗЗС показали, що вплив на якість сперми у людини є оборотним. Вплив на фертильність у людини досі не спостерігався.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Загалом есциталопрам не впливає на інтелектуальні функції або психомоторні реакції, але слід враховувати, що будь-який психоактивний засіб може порушувати навички або здатність розсудливого мислення. Слід попередити пацієнтів про потенційний ризик впливу на керування автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Безпека застосування доз понад 20 мг на добу не була встановлена.
Есциталопрам застосовують дорослим внутрішньо 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.
Великий депресивний епізод.
Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта добову дозу можна збільшити до максимальної – 20 мг.
Антидепресивний ефект звичайно настає через 2-4 тижні. Після зникнення симптомів лікування необхідно продовжувати протягом 6 місяців з метою зміцнення ефекту.
Панічні розлади з агорафобією або без неї.
Протягом першого тижня рекомендується початкова доза 5 мг на добу, після чого дозу можна збільшити до 10 мг на добу. Доза може бути в подальшому збільшена до максимальної – 20 мг на добу – залежно від індивідуальної чутливості пацієнта.
Максимальний ефект при лікуванні панічних розладів досягається через 3 місяці. Термін лікування становить декілька місяців і залежить від тяжкості захворювання.
Соціальні тривожні розлади (соціальна фобія).
Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Полегшення симптомів, як правило, відбувається через 2-4 тижні лікування. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу в подальшому можна зменшити до 5 мг/добу або підвищити до максимальної – 20 мг/добу.
Оскільки соціальний тривожний розлад є захворюванням хронічного перебігу, рекомендується продовжити лікування протягом 12 тижнів для закріплення досягнутого ефекту.
Довготривале лікування протягом 6 місяців призначають з метою запобігання рецидиву, враховуючи індивідуальні прояви захворювання; регулярно оцінюють ефективність лікування.
Соціальний тривожний розлад має чітко визначену діагностичну термінологію конкретного захворювання, його не слід плутати з гіпертрофованою сором'язливістю. Фармакотерапія показана виключно для розладу, що суттєво впливає на професійну та соціальну активність людини. Значимість такого лікування порівняно з когнітивною поведінковою терапією не досліджувалася. Фармакотерапія має бути частиною загальної терапевтичної стратегії.
Генералізовані тривожні розлади.
Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна збільшити максимум до 20 мг на добу.
Рекомендується продовжити лікування протягом 3 місяців для зміцнення ефекту. Довготривале лікування протягом 6 місяців призначають з метою запобігання рецидиву, враховуючи індивідуальні прояви захворювання; регулярно оцінюють ефективність лікування.
Обсесивно-компульсивні розлади (ОКР).
Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна збільшити до 20 мг на добу. ОКР – хронічне захворювання, лікування має тривати достатній період для забезпечення повного зникнення симптомів, що може становити кілька місяців або навіть більше.
Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).
Початкова доза становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта добову дозу можна збільшити до 10 мг на добу.
Ниркова недостатність.
У разі наявності ниркової недостатності легкого та помірного ступеня необхідності у коригуванні дози немає. З обережністю необхідно застосовувати препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).
Зниження функції печінки.
Пацієнтам із помірною та слабкою печінковою недостатністю рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу можна збільшити до 10 мг на добу. При серйозній печінковій недостатності необхідні обережність у призначенні і ретельне титрування дози.
Знижена активність ізоферменту CYP2C19.
Для пацієнтів зі слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу можна збільшити до 10 мг на добу.
Припинення лікування.
Слід уникати різкого припинення лікування. При припиненні лікування препаратом Есцитам ® Асіно дозу слід знижувати поступово протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути можливих симптомів відміни. Якщо після зменшення дози або припинення лікування виникають небажані реакції, можна відновити раніше призначену дозу. У подальшому лікар може продовжити зменшувати дозу, але більш поступово.
Діти.
Антидепресанти не можна призначати для лікування дітей. Суїцидальна поведінка (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) і ворожість (переважно агресія, опозиційна поведінка та гнів) частіше спостерігається у дітей та підлітків,
які приймають антидепресанти, порівняно з тими, які приймають плацебо. Якщо з клінічних міркувань рішення про призначення антидепресантів все-таки прийнято, потрібно забезпечити ретельне спостереження щодо появи суїцидальних настроїв у пацієнта. Крім того, немає даних про подальшу безпеку для дітей та підлітків щодо росту, статевого дозрівання, когнітивного і поведінкового розвитку.
Передозування.
Токсичність. Дані про передозування есциталопраму обмежені. Більшість випадків спричинена одночасним передозуванням іншими лікарськими засобами. В основному спостерігалися легкі симптоми або безсимптомність передозування. Повідомлення про летальні наслідки передозування есциталопраму є винятковими, більшість з них включає одночасне передозування іншими лікарськими засобами. Прийом доз у межах 400-800 мг есциталопраму не спричиняв будь-яких тяжких симптомів.
Симптоми . Передозування есциталопраму проявляється головним чином симптомами з боку центральної нервової системи (від запаморочення, тремору та ажитації до рідкісних випадків серотонінового синдрому, судом і коми), шлунково-кишкової системи (нудота/блювання), серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія, тахікардія, подовження інтервалу QT, аритмія) та порушенням електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія).
Лікування. Специфічного антидоту не існує. Слід забезпечити прохідність дихальних шляхів, адекватну оксигенацію та підтримати респіраторну функцію. Провести промивання шлунка та застосувати активоване вугілля. Промивання шлунка слід провести якомога швидше після перорального прийому препарату. Потрібен постійний моніторинг серцевих та життєво важливих функцій разом із симптоматичним підтримуючим лікуванням.
У разі передозування моніторинг ЕКГ рекомендується пацієнтам із застійною серцевою недостатністю/брадіаритмією, пацієнтам, які супутньо приймають препарати, що подовжують інтервал QT, або пацієнтам із зміненим метаболізмом, наприклад печінковою недостатністю.
Побічні реакції.
Побічні реакції найчастіше спостерігаються протягом першого або другого тижня лікування, та зазвичай їх частота й інтенсивність поступово зменшуються при подальшому лікуванні.
Побічні реакції, характерні для всіх препаратів класу СІЗЗС та есциталопраму, які спостерігались у плацебо-контрольованих дослідженнях та при медичному застосуванні, перелічені за системами органів і частотою: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (≥ 1/1000 до < 1/100), рідкісні (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10000) або частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).
З боку кровоносної та лімфатичної системи: частота невідома – тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідкісні – анафілактичні реакції.
З боку ендокринної системи: невідома – порушення секреції антидіуретичного гормону.
З боку метаболізму та обміну речовин: часті – зниження або посилення апетиту, збільшення маси тіла; нечасті – зменшення маси тіла; частота невідома – гіпонатріємія, анорексія 2 .
З боку психіки: часті – тривога, неспокій, аномальні сни, зниження лібідо у чоловіків і жінок, аноргазмія у жінок; нечасті – скреготіння зубами, збудження, нервозність, панічні напади, сплутаність свідомості; рідкісні – агресія, деперсоналізація, галюцинації; частота невідома – манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка 1 .
З боку нервової системи: дуже часті – головний біль; часті – безсоння, сонливість, запаморочення, парестезія, тремор; нечасті – порушення смаку, порушення сну, непритомність; рідкісні – серотоніновий синдром; частота невідома – дискінезія, рухові розлади, судоми, психомоторний неспокій/акатизія 2 .
З боку органів зору: нечасті – розширення зіниці, затуманення зору.
З боку органів слуху: нечасті – дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасті – тахікардія; рідкісні – брадикардія; частота невідома – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, шлуночкова аритмія, включаючи torsade de pointes; частота невідома - ортостатична гіпотензія.
Респіраторні розлади: часті – синусити, позіхання; нечасті – носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часті – нудота; часті – діарея, запор, блювання, сухість у роті; нечасті – шлунково-кишкові кровотечі (у т. ч. ректальні).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – гепатит, зміни функціональних печінкових тестів.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часті – посилене потовиділення; нечасті – висипи, облисіння, кропив'янка, свербіж; частота невідома – синці, набряки.
Скелетно-м'язові порушення: часті – артралгія, міалгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – затримка сечовипускання.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часті – у чоловіків: розлади еякуляції, імпотенція; нечасті – у жінок: метрорагія, менорагія; частота невідома – галакторея, у чоловіків - пріапізм.
Загальні розлади: часті – втома, пірексія; нечасті – набряк.
1 Про випадки суїцидальних думок та поведінки повідомлялося протягом лікування есциталопрамом або незабаром після його припинення.
2 Такі випадки відомі для засобів усього класу СІЗЗС.
Повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT і шлуночкової аритмії, включаючи torsade de pointes, що траплялися переважно у пацієнтів жіночої статі з гіпокаліємією або попередньо існуючим подовженням інтервалу QT, або іншими серцевими захворюваннями.
Повідомлялось, що епідеміологічні дослідження, переважно у пацієнтів віком від 50 років, продемонстрували підвищений ризик переломів кісток при застосуванні СІЗЗС, включаючи есциталопрам, та трициклічних антидепресантів. Механізм цього явища невідомий.
Симптоми відміни. Припинення лікування СІЗЗС (особливо раптове) звичайно призводить до симптомів відміни. Запаморочення, сенсорні розлади (у т.ч. парестезія та відчуття удару струмом), розлади сну (у т.ч. безсоння та яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору є найчастішими реакціями. Звичайно ці симптоми є легкими або середніми за тяжкістю та минущими, однак у деяких пацієнтів можуть бути тяжкими та/або тривалими. Таким чином, рекомендується поступове припинення лікування есциталопрамом шляхом зниження дози.
Термін придатності. 1 рік 6 місяців.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по1, 3 або 6 блістерів у картонній пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ «Фарма Старт», Україна.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.
У разі виникнення побічних ефектів та запитань щодо безпеки застосування лікарського засобу просимо звертатися до відділу фармаконагляду ТОВ «Фарма Старт» за адресою: бул. Івана Лепсе, 8, м. Київ, 03124,
тел/факс:+38 044 281 2333.
ЭСЦИТАЛОПРАМ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа