Личный кабинет
НОВОСТЕЗИН р-р д/ин. 0,25% бут. 200 мл
rx
Код товара: 417254
Производитель: Новофарм-Биосинтез (Украина, Новоград-Волынский)
1 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 15.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Новостезин
Новостезин.
Место хранения:
Активный ингредиент: бупивакаинский гидрохлорид;
1 мл раствора содержит бупвакайн гидрохлорид в переносе в безводное вещество 2,5 мг или 5 мг;
Вспомогательные вещества: хлорид натрия, гидроксид натрия или соляная кислота, сосредоточенная, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачное бесцветное решение.
Фармакотерапевтическая группа . Средства для местной анестезии. Амиды.
ATH N01B код B01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Гидрохлорид Buppvacaine является местным анестетическим действием амида типа с анестезией и анальгетическими эффектами. При нанесении высоких доз, достигается хирургическая анестезия, а более низкие дозы приводят к сенсорной блокаду (анальгезии), которая сопровождается менее выраженной блокадой двигателя.
Начало и продолжительность местного анальгетического эффекта бупивакаина зависят от дозы и места введения препарата.
Букивакан, как и другие местные анестетики, блокирует импульсы в нервных волокна путем подавления транспортировки ионов натрия через клеточные мембраны нервных волокон. Каналы натрия в нервных мембранах содержат рецепторы для крепления молекул локальной анестезии.
Местные анестетики могут создавать такие эффекты на других возбуждающих мембранах, например, в мозгу и миокарде. В случае, если чрезмерное количество препарата достигает системного потока кровотока, симптомы и признаки токсичности, происходящие из центральных нервных и сердечно-сосудистых систем.
Признаки развития токсического воздействия на центральную нервную систему (см. Раздел «Побочные реакции»), как правило, предшествуют сердечно-сосудистым эффектам, поскольку признаки токсического воздействия на центральную нервную систему наблюдаются при более низких концентрациях препарата в плазме крови. Отказ Прямые сердечные эффекты местных анестетиков включают замедление проводимости, отрицательный инетроп и в конечном итоге, останавливая сердце.
Косвенные сердечно-сосудистые эффекты (артериальная гипотензия, брадикардия) могут развиваться после эпидуральной блокады в зависимости от степени сопутствующей симпатической блокады.
Фармакокинетика.
Величина RCU Bupikaine составляет 8,2, а коэффициент распределения составляет 346 (25 ° C N-октанол / фосфатный буфер при рН 7,4). Метаболиты имеют фармакологическую активность, которая меньше, чем Bupikain.
Концентрация Bupvacaine в плазме крови зависит от дозы, пути введения и васкуляризации инъекционного сайта.
Bupikain показывает полное и двухфазное поглощение из эпидурального пространства, с полурасходом около 7 минут и 6 часов соответственно. Медленное поглощение является фактором, который ограничивает скорость наталкивания и объясняет, почему очевидный терминал период полураживания после эпидурального использования больше, чем после внутривенного введения.
Общая плазменная очистка Bupivacaine составляет 0,58 л / мин, объем распределения в равновесном состоянии - 73 литра, терминал период полураспада - 2,7 часа и промежуточный коэффициент добычи печени - 0,38 после внутривенного введения препарата. Бупикаин связывается с плазмой крови в основном с альфа-1-кислородным гликопротеином; Связанная фракция составляет 96%. Оформление бупикана почти полностью зависит от метаболизма печени и более чувствительна к изменениям, связанным с активностью своих собственных печеночных ферментов, чем для перфузии печени.
Педиатрическая популяция
У детей фармакокинетика препарата похожа на фармакокинетику у взрослых.
Увеличение общей концентрации препарата в плазме крови было отмечено при длительной эпидуральной инфузии. Это связано с послеоперационным увеличением уровней альфа-1-кислотного гликопротеина. Концентрация несвязанного, то есть фармакологически активное лекарственное средство похоже на и после операции.
Bupikaine легко проходит через плаценту и быстро достигает состояния равновесия по отношению к концентрации несвязанного препарата. Степень связывания с белками крови в плод меньше матери, которая приводит к снижению общего концентрации препарата в плазме крови в плод.
Bupikain широко метаболизируется в печени, предпочтительно путем ароматического гидроксилирования до 4-гидроксибуакана и N-делкилирования до PPH, и оба этих пути опосредуются цитохром P450 3A4. Около 1% Буапакаина в течение 24 часов выводится в виде неизменного препарата и около 5% в форме PPX. Концентрации PPX и 4-гидроксибуакана в плазме крови во время и после продолжительного введения Bupivacain остаются низкими по сравнению с концентрацией исходного препарата.
Клинические характеристики.
Индикация.
Для местной анестезии путем чрескожной инфильтрации периферические (ы) нервной блокады (блокады) и центральной нейронной блокады (хвостовой или эпидуральной), то есть он используется специалистом в ситуациях, когда требуется длительная анестезия. Поскольку сенсорная нервная блокада более выражена, чем блокада двигателя, Bupivacaine особенно эффективен при облегчении боли, например, во время родов.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к любым компонентам лекарственного средства или местной анестетики группы амидов;
- внутривенные региональные анестезии (блокада бирии), поскольку случайное проникновение Буппуана в кровоток может привести к развитию острых системных токсичных реакций;
- Эпидуральная анестезия у пациентов с тяжелой артериальной гипотензией, например, в случае кардиогенного или гиповолемического шока.
Эпидуральная анестезия, независимо от применяемой местной анестетики, имеет свои противопоказания, которые включают в себя: заболевания нервной системы на активной стадии, такими как менингит, полиомиелит, внутричерепное кровоизлияние, подогнать комбинированное дегенерация спинного мозга в результате проникновенной анемии и опухолей основного и спинного мозга; туберкулез позвоночника; гнойная кожная инфекция на месте или рядом с местом лиминовой проколы; Нарушение коагуляции крови или текущее лечение антикоагулянтами.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Осторожно следует наблюдать в применении Bupivacaine наряду с другими местными анестетиками или препаратами, которые аналогичны анестетике локального амида, например, с определенными антиаритмическими препаратами, такими как лидокаин и мексильетин, поскольку системные токсические эффекты являются добавкой.
Специфические исследования взаимодействий между Bupvacaine и антиаритмическими препаратами класса III (например, амиодарон) не были проведены, но в этом случае рекомендуется соблюдать осторожность (см. Раздел «Особенности применения»).
Острая система токсичности
Система токсичных реакций в основном относится к центральной нервной системе (CNS) и сердечно-сосудистой системой. Появление таких реакций обусловлено высокой концентрацией локальной анестетики в крови, которая может быть связана с (случайным) внутрисосудистым введением препарата, передозировки или исключительно путем быстрого поглощения от высоковокулярных сайтов (см. Раздел «Особенности применения». "). Реакции со стороны центральной нервной системы аналогичны всему локальному анестетику анестетики на фоне амид, в то время как реакция со стороны сердца в большей степени зависит от типа препарата как количественно и качественно.
Токсическое воздействие на центральную нервную систему представляет собой пошаговую реакцию с симптомами и особенностями, сопровождаемыми увеличением степени тяжести. Первоначально такие симптомы наблюдаются как легкое головокружение, паракус, онемение языка, гиперкус, колокол в ушах и нарушении визуализации. Дисартрия, мышечная жесткость и тремор более серьезные симптомы и могут предшествовать началу обобщенного суда. Эти признаки не должны ошибаться за невротическое поведение. После этого может возникнуть потерю сознания и большая эпилептическая атака, которая может длиться от нескольких секунд до нескольких минут. Во время суда из-за повышения мышечной активности кислородной недостаточностью и гиперкапнии быстро развивается, а также нарушение дыхания и возможным ухудшением функций дыхательных путей. В тяжелых случаях апноэ может развиться. Развитие ацидоза, гиперкалемии и дефицита кислорода увеличивается и расширяет токсические эффекты местной анестетики.
Восстановление происходит в результате перераспределения местного анестетика вне центральной нервной системы и последующего обмена веществ и экскреции. Восстановление может быть быстро, за исключением случаев, когда были введены большое количество лекарственного средства.
В тяжелых случаях может наблюдаться токсический эффект на сердечно-сосудистую систему , и, как правило, токсические эффекты препарата на сердечно-сосудистую систему предшествуют признаки развития такого влияния препарата на центральную нервную систему. Программируемые симптомы из центральной нервной системы не могут возникать у пациентов под воздействием сильных седативных препаратов или получают препарат для общей анестезии. В результате высоких системных концентраций местной анестетики артериальная гипотензия может развиваться, брадикардию, аритмию и даже останавливая сердце, но в редких случаях сердечных остановок не было продромального воздействия на часть центральной нервной системы.
Лечение острой токсичности
В случае признаков острого систематической токсичности применение местного анестетика должно быть немедленно прекращено.
Лечение пациенту с признаками систематической токсичности следует направлять на быструю прекращение судом и обеспечить адекватную вентиляцию с обеспечением кислорода, при необходимости, для облегчения или контроля вентиляции (дыхания) легких.
После приступов контролироваться и снабжены адекватной вентиляцией легких, как правило, нет необходимости в другом лечении.
В случае ингибирования сердечно-сосудистой функции (артериальная гипотензия, брадикардия) следует рассмотреть назначение надлежащего лечения внутривенного введения жидкости, весопрессорного агента, инотропии и / или липидной эмульсии. При лечении признаков токсичности следует применять симптомы токсичности у детей, должны применяться дозы, соответствующие их возрасту и массу тела.
В случае остановки кровообращения необходимо немедленно начать меры для сердечно-легочной реанимации. Поддержание правильного уровня оксигенации, вентиляции легких и кровообращения, а также лечение ацидоза, жизненно важно.
Сердце прекращается, вызванное использованием Bupvacaine, может быть устойчивым к электрической дефибрилляции, поэтому в течение длительного периода времени необходимо активно продолжать проводить меры реанимации.
Проявления обширной или полной спинальной блокады, что приводит к развитию дыхательного паралича и артериальной гипотензии во время эпидуральной анестезии, следует обрабатывать путем поддержания и поддержания свободного прохода дыхательных путей, а для облегчения или контроля вентиляции легких должно быть кислород.
Особенности приложения.
Есть сообщения о случаях остановки сердца при нанесении бупивакана для эпидуральной анестезии или блокады периферических нервов. В некоторых случаях реанимация была сложной и требуется для проведения долгосрочных реанимационных мер, прежде чем достичь положительного ответа от пациента. Тем не менее, в некоторых случаях реанимация было невозможно, несмотря на очевидное адекватное обучение и надлежащую терапию.
Как и все местные анестетики, Бупвакаин в случаях, когда использование лекарственного средства для местной анестезии приводит к образованию высоких концентраций бупивакаина в крови, может вызвать развитие острого токсического воздействия от центральных нервных и сердечно-сосудистых систем. Это особенно верно для случайного внутрисосудистого введения или инъекции в высокосугулируемые области. Случаи желудочковой аритмии, желудочковой фибрилляции, внезапная сердечно-сосудистая недостаточность и летальные последствия были зарегистрированы из-за высоких системных концентраций Бупивакаина.
Соответствующее реанимационное оборудование должно быть доступно каждый раз, когда проводится местная или общая анестезия. Ответственный врач должен принимать необходимые меры предосторожности, чтобы избежать внутрисосудистого введения препарата (см. Раздел «Способ применения и доза»). Перед началом любой блокады анестезии необходимо обеспечить доступ к внутривенному введению лекарств для осуществления реанимационных мер. Врачи должны получить подходящий и адекватный уровень подготовки к процедуре и должны быть знакомы с диагностикой и лечением побочных эффектов, систематической токсичности или другими осложнениями (см. Раздел «Передозировка» и «побочные реакции»).
Блоки крупных периферических нервов могут потребовать использование больших объемов локальной анестезии на высоковокулярных зонах, часто возле крупных сосудов, где существует повышенный риск внутрисосудистого введения и / или системного поглощения. Это может привести к образованию высоких концентраций бупивакаина в плазме крови.
Передозировка или случайное внутривенное введение лекарственного средства может привести к развитию токсичных реакций.
Из-за медленного накопления Бупивакаина введение повторных доз может привести к значительному увеличению уровней препарата в крови с каждой повторной дозой. Переносимость препарата зависит от состояния пациента.
Хотя региональная анестезия часто является оптимальным способом анестезии, некоторые пациенты для снижения риска развития опасных побочных эффектов, требуют особого внимания:
- Пациенты у пожилых людей и пациентов с ослабленным общем здоровьем должны уменьшить дозу препарата, которые будут сосредоточены на их физическом состоянии.
- Пациенты с частичной или полной блокадой сердца - из-за того, что местные анестетики могут подавлять проводимость миокарда.
- Пациенты с прогрессивной болезнью печени или тяжелой почечной дисфункции.
- Пациенты на более поздних этапах беременности.
- Пациенты, принимающие антиаритмические классы класса (например, амиодарон), должны находиться под тщательным надзором персонала и должны проводиться надзором ЭКГ, поскольку сердечные эффекты лекарств могут быть добавки.
Пациенты с аллергической реакцией на местные анестетики существенного типа (прокаин, тетракаин, бензокаин и т. Д.) Не продемонстрировали перекрестную чувствительность к препаратам амида, таких как Буппуана.
Некоторые местные процедуры анестезии могут привести к развитию серьезных нежелательных реакций, независимо от типа местного анестетика.
- Осторожно следует наблюдать в применении местных анестетиков для эпидуральной анестезии с пациентами с нарушением сердечно-сосудистой функции, поскольку такие пациенты имеют меньше возможностей для компенсации функциональных изменений, связанных с удлинением атриовентрикулярной проводимости, которая была вызвана действием этих лекарственные средства.
- Физиологические эффекты, развивающиеся в результате центральной нейронной блокады, более выражены в присутствии артериальной гипотензии. Во время эпидуральной анестезии у пациентов с гиповолемией по любой причине может развиться внезапная и тяжелая артериальная гипотензия. Следовательно, пациенты с необработанной гиповолемией или значительное нарушение венозного оттока, проводящих эпидуральную анестезию, следует избегать или применяться с осторожностью.
- Очень редко, повторные инъекции Retrobulbar могут добиться черепального субарахноидального пространства и привести к появлению временной слепоты, сердечно-сосудистой недостаточности, апноэ, суда.
- Инъекции ретро- и круглых групп местной анестетики могут варьироваться определенным риском развития устойчивой дисфункции глазных мышц. Основными причинами являются травматические поражения нервов и / или местных токсических эффектов местной анестезии для мышц и нервов. Тяжесть таких тканей реакции зависит от степени травмы, концентрации местного анестетика и продолжительности воздействия местного анестетика на тканях. По этой причине, как в случае всей местной анестетики, следует использовать самую низкую эффективную концентрацию и дозу местного анестетика.
- Сосудистые препараты могут усиливать тканевые реакции, и их следует использовать только тогда, когда он показан.
- Непреднамеренное интрариальное введение низких доз местной анестетики в области шеи и головной области, включая ретробульбар, стоматологическую блокаду и звезды-узловую блокаду, может привести к токсичности системы.
- Стерсервикальная блокада может оказать большую негативное влияние на фрукты, чем другие виды блокады анестезии, используемые в акушерстве. Из-за систематической токсичности буппуакана особой осторожности следует наблюдать при нанесении бупвакаина для патросерворческой блокады.
- В последующем периоде сообщили о случаях хондролиза у пациентов, получающих долгосрочные внутрисуставные инфузии местной анестетики после хирургических вмешательств. У більшості випадків, про які повідомляли, хондроліз вражав плечовий суглоб. З огляду на множинні етіологічні фактори та суперечливість інформації у науковій літературі стосовно механізму дії, причинно-наслідковий зв'язок не був встановлений. Тривала внутрішньосуглобова інфузія не є затвердженим показанням для застосування лікарського засобу.
Проведення епідуральної анестезії будь-яким місцевим анестетиком може призвести до розвитку артеріальної гіпотензії та брадикардії, появу яких слід передбачати та проводити відповідні запобіжні заходи, що можуть включати попереднє введення вазопресорів. У випадку розвитку артеріальної гіпотензії слід внутрішньовенно ввести судинозвужувальний препарат. Тяжка артеріальна гіпотензія може виникнути у результаті гіповолемії внаслідок кровотечі або зневоднення, або аорто-порожнистої оклюзії у пацієнтів з масивним асцитом, великими пухлинами черевної порожнини або на пізніх термінах вагітності. Значної артеріальної гіпотензії слід уникати для пацієнтів із серцевою декомпенсацією.
Під час проведення епідуральної анестезії у пацієнтів із гіповолемією з будь-якої причини може розвинутися раптова і тяжка артеріальна гіпотензія.
Епідуральна анестезія може спричинити параліч міжреберних м'язів, а пацієнти з плевральним випотом можуть страждати від дихальної недостатності. Сепсис може збільшити ризик утворення інтраспінального абсцесу у післяопераційному періоді.
При введені бупівакаїну шляхом внутрішньосуглобової ін'єкції рекомендується бути обережними у випадку підозри на нещодавню обширну внутрішньосуглобову травму або у разі наявності обширних відкритих поверхонь у суглобі, утворених під час хірургічних процедур, оскільки це може прискорити абсорбцію та призвести до появи підвищених концентрацій препарату у плазмі крові.
Лікарський засіб містить 3,15 мг натрію в 1 мл. Це слід враховувати для хворих, які перебувають на суворій дієті з малим вмістом натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Доказів несприятливого впливу на перебіг вагітності у людини немає, але лікарський засіб не слід застосовувати на ранніх термінах вагітності, крім випадків, коли вважається, що користь перевищуватиме ризики.
У випадку проведення парацервікальної блокади існує підвищений ризик виникнення у плода побічних реакцій (таких як брадикардія), які розвиваються внаслідок застосування місцевих анестетиків. Такі ефекти можуть бути зумовлені високими концентраціями анестетика, що досягають плода (див. розділ «Особливості застосування»).
Бупівакаїн проникає у грудне молоко, але в такій невеликій кількості, що ризик впливу на дитину при застосуванні препарату у терапевтичних дозах відсутній.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Лікарський засіб має мінімальний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Крім прямого впливу анестетиків місцеві анестетики можуть чинити дуже незначний ефект на психічні функції та координацію рухів навіть у відсутності явного токсичного впливу на ЦНС, а також можуть призводити до тимчасового погіршення рухової активності та уважності.
Спосіб застосування та дози.
Бупівакаїн повинні застосовувати винятково спеціалісти, які мають досвід проведення місцевої або регіональної анестезії. Обладнання, необхідне для спостереження, невідкладної допомоги та реанімації, повинно бути доступним для негайного застосування. Перед початком периферичної або центральної блокади або інфільтрації високих доз пацієнтам необхідно встановити внутрішньовенну канюлю. Слід вести постійне ЕКГ-спостереження.
Зверніть увагу! У разі проведення тривалих блокад, як шляхом безперервної інфузії, так і шляхом повторного болюсного введення, до уваги слід прийняти ризики досягнення токсичної концентрації препарату в плазмі крові або ризики місцевого пошкодження нервів.
Досвід лікарів і дані про фізичний стан пацієнта є важливими факторами при розрахунку необхідної дози препарату. Слід застосовувати найнижчі, необхідні для проведення адекватної анестезії, дози препарату. На початку та під час проведення анестезії мають місце випадки індивідуальної мінливості.
Дорослі.
Нижче наведено рекомендовані дози. Дозування слід коригувати залежно від ступеня блокади та загального стану пацієнта. Незалежно від типу анестезії доза початкової ін'єкції не повинна перевищувати 150 мг, за винятком спінальної анестезії, де доза початкової ін'єкції не повинна перевищувати 20 мг.
Подальші ін'єкції. Введення подальших доз бупівакаїну може призвести до помітного зростання концентрації лікарського засобу у плазмі крові через його накопичення. Тому слід ретельно виконувати такі рекомендації:
- другу ін'єкцію можна виконувати не раніше ніж через 45 хвилин (⅓ періоду напіввиведення бупівакаїну);
- доза другої ін'єкції не повинна перевищувати третину максимальної дозволеної початкової дози, якщо повторну ін'єкцію виконувати через 45 хвилин, або половини початкової дози, якщо повторну ін'єкцію робити через 90 хвилин;
- третя і наступні ін'єкції: ввести ⅓ початкової дози після половини періоду напіввиведення (тобто через 75 хвилин) або половину дози після повного періоду напіввиведення (тобто через 150 хвилин).
Для пацієнтів літнього віку можна розглянути можливість зменшити дози, особливо якщо виконуються повторні ін'єкції (див. розділ «Особливості застосування»).
Таблиця 1
Рекомендовані дози
Форма анестезії | Концентрація розчину, мг/мл | Об'єм, мл | Доза, мг | Початок, хв | Тривалість ефекту, години 6 |
Хірургічна анестезія | |||||
Епідуральне введення у поперековий відділ 1 | |||||
Хірургія | 5 | 15-30 | 75-150 | 15-30 | 2-3 |
Кесарів розтин | 5 | 15-30 | 75-150 | 15-30 | 2-3 |
Епідуральне введення у грудний відділ 1 | |||||
Хірургія | 2,5 | 5-15 | 12,5-37,5 | 10-15 | 1,5-2 |
5 | 5-10 | 25-50 | 10-15 | 2-3 | |
Каудальна епідуральна анестезія 1 | 2,5 | 20-30 | 50-75 | 20-30 | 1-2 |
5 | 20-30 | 100-150 | 15-30 | 2-3 | |
Блокада великих нервів (наприклад плечового сплетіння, стегнового, сідничного) 2 | 5 | 10-35 | 50-175 | 15-30 | 4-8 |
Місцева анестезія (наприклад блокада дрібних нервів та інфільтрація) | 2,5 | <60 | <150 | 1-3 | 3-4 |
5 | ≤30 | ≤150 | 1-10 | 3-8 | |
Усунення гострого болю | |||||
Епідуральне введення у поперековий відділ | |||||
Періодичні ін'єкції 3 (наприклад післяопераційний біль) | 2,5 | 6-15; мінімальний інтервал - 30 хвилин | 15-37,5; мінімаль-ний інтервал - 30 хвилин | 2-5 | 1-2 |
Безперервна інфузія 4 | 2,5 | 5-7,5/год | 12,5- 18,8/год | ||
Епідуральне введення в грудний відділ | |||||
Безперервна інфузія 4 | 2,5 | 4-7,5/год. | 10- 18,8/год | ||
Місцева анестезія (наприклад, блокада дрібних нервів та інфільтрація) | 2,5 | ≤60 | ≤150 | 1-3 | 3-4 |
1 Доза включає у себе тест-дозу.
2 Дози для блокади великих нервів мають бути скориговані відповідно до місця введення та стану пацієнта. При міждрабинчастій блокаді та блокадах надключичного плечового нервового сплетіння може спостерігатися підвищена частота серйозних небажаних реакцій, незалежно від типу застосованого місцевого анестетика; див. також розділ «Особливості застосування».
3 Разом ≤400 мг/24 год.
4 Ці розчини часто застосовують для епідурального введення у комбінації з відповідними опіоїдними лікарськими засобами для знеболювання. Разом ≤ 400 мг/24 год.
5 Якщо для пацієнта додатково одночасно застосовувати бупівакаїн з іншою метою, не можна перевищувати загальну разову дозу 150 мг.
6 Бупівакаїн без адреналіну.
Наведені у таблиці дози зазвичай забезпечують вдалу блокаду. Можуть бути відмінності за часом настання і тривалістю анестезії. Цифри відображають необхідні середні дози. Зазвичай для повної блокади всіх нервових закінчень великих нервів необхідна велика концентрація лікарського засобу. Для анестезії або усунення гострого болю необхідна менша концентрація розчину бупівакаїну.
Важливо дотримуватися особливої обережності для запобігання випадковим внутрішньосудинним ін'єкціям. Рекомендовано проводити аспіраційну пробу перед введенням загальної дози, а також під час введення загальної дози. При епідуральному введенні високих доз слід ввести тестову дозу 3-5 мл бупівакаїну з адреналіном, оскільки випадкова внутрішньосудинна ін'єкція може спричинити, наприклад, короткочасне підвищення частоти серцебиття, а випадкова інтратекальна ін'єкція може спричинити спінальну блокаду. Протягом 5 хвилин після введення тестової дози слід підтримувати вербальний контакт з пацієнтом та проводити періодичні перевірки частоти серцебиття. Крім того, необхідно провести аспірацію перед введенням загальної дози, яку слід вводити повільно, зі швидкістю 25-50 мг/хв, поетапно, підтримуючи постійний вербальний контакт з пацієнтом. При виникненні симптомів інтоксикації введення лікарського засобу слід негайно припинити.
Діти. Не застосовується.
Передозування.
Випадкові внутрішньосудинні ін'єкції місцевих анестетиків можуть спричинити негайні (від кількох секунд до кількох хвилин) системні токсичні реакції. У разі передозування системна токсичність проявляється пізніше (через 15–60 хвилин після ін'єкції) через повільніше збільшення концентрації місцевого анестетика в крові (див. розділ «Побічні реакції»).
Побічні реакції.
Випадкове введення лікарського засобу в субарахноїдальний простір може призвести до розвитку дуже високого ступеня спінальної анестезії, можливо, з апное і тяжкою артеріальною гіпотензією.
Профіль небажаних реакцій лікарського засобу подібний до профілю небажаних реакцій, що виникають при застосуванні інших місцевих анестетиків тривалої дії. Небажані реакції, спричинені самим лікарським засобом, важко відрізнити від фізіологічних ефектів блокади нервових волокон (наприклад, зниження артеріального тиску, брадикардія), а також явищ, спричинених безпосередньо (наприклад, травми нервів) або опосередковано (наприклад, епідуральний абсцес) голковою пункцією.
Неврологічні ушкодження є рідкісними, але добре відомими наслідками регіональної, особливо епідуральної та спінальної анестезії. Вони можуть бути пов'язані з декількома причинами, наприклад, прямою травмою спинного мозку або спинномозкових нервів, синдромом ураження передньої спинномозкової артерії, ін'єкцією подразнювальної речовини або ін'єкцією нестерильного розчину. Це може призвести до парестезії або анестезії у локалізованих ділянках, моторної слабкості, втрати контролю над сфінктером і параплегії. Іноді ці явища є довготривалими у часі.
Небажані реакції зазначені у таблиці 2.
Небажані реакції, які розглядаються, принаймні, як можливо пов'язані із застосуванням бупівакаїну, виходячи з даних, отриманих у ході проведення клінічних досліджень відповідних препаратів, а також даних, отриманих у післяреєстраційний період, зазначені нижче за класами систем органів та абсолютною частотою. Частота визначається як дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000 до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до < 1/1000), невідомо (не може бути оцінена за наявними даними).
Таблиця 2
Клас систем органів | Частота | Побічні реакції |
З боку імунної системи | Рідко | Алергічні реакції, анафілактична реакція/шок (див. розділ «Особливості застосування»). |
З боку нервової системи | Часто | Парестезії, запаморочення. |
Нечасто | Ознаки та симптоми токсичності з боку ЦНС (судоми, навколоротова парестезія, оніміння язика, гіперакузія, порушення зору, втрата свідомості, тремор, легке запаморочення, шум у вухах, дизартрія, судорожні рухи м'язів). | |
Рідко | Нейропатія, ушкодження периферичних нервів, арахноїдит, парез та параплегія. | |
З боку органів зору | Рідко | Диплопія (двоїння в очах) |
З боку серця | Часто | Брадикардія (див. розділ «Особливості застосування»). |
Рідко | Зупинка серця (див. розділ «Особливості застосування»), серцеві аритмії. | |
З боку судин | Дуже часто | Артеріальна гіпотензія (див. розділ «Особливості застосування»). |
Часто | Артеріальна гіпертензія (див. розділ «Особливості застосування»). | |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | Рідко | Пригнічення дихання. |
З боку травної системи | Дуже часто | Нудота |
Часто | Блювання | |
З боку нирок та сечовидільної системи | Часто | Затримка сечі |
Після повторних ін'єкцій або довгострокових інфузій бупівакаїну були зареєстровані випадки печінкової дисфункції зі зворотним підвищенням рівнів аспартатаміно-трансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази та білірубіну. Якщо під час лікування бупівакаїном спостерігаються ознаки печінкової дисфункції, застосування препарату слід припинити.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Алкалізація може спричинити осад, оскільки бупівакаїн малорозчинний при рН>6,5.
Упаковка.
По 200 мл у пляшках.
По 5 мл у флаконах; по 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці з картону.
По 10 мл або 20 мл у флаконах; по 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Новофарм-Біосинтез».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 38.
БУПИВАКАИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа